Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт вчителя математики Шпак С.М.

Меню сайту
Сайт існує
Статистика

Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0
Форма входу

Інформація для батьків

 

Виховний потенціал сім'ї

       Сім`ї належить пріоритетне місце в процесі формування і розвитку особистості від моменту її народження. Вона є першим вихователем дитини і середовищем передачі духовного багатства, культурних традицій, формування ціннісних орієнтирів, практичних умінь навичок, тому, безперечно, основну причину безпритульності і бездоглядності дітей потрібно шукати в особливостях їх сімейного оточення.
       Взаємини дорослих і дітей є не тільки засобом підтримки їхніх контактів, а й своєрідним, досить дієвим методом виховання – виховання спілкуванням. Це відбувається тому, що саме в спілкуванні з дорослими діти найчастіше засвоюють (а точніше, закріплюють) свої майбутні моделі поведінки.
       Причиною того, що батьки дуже рідко проводять дозвілля разом з дітьми, є не лише брак вільного часу, а й невміння його організувати: більшість батьків віддають перевагу перегляду телевізійних передач, спілкуванню з іншими людьми, зводячи контакти з власними дітьми до мінімуму
       Звуження кола спілкування, спільних занять, їх одноманітність збіднюють виховний потенціал сім`ї, негативно позначаються на внутрішньосімейних взаєминах. Не маючи можливості приділяти дітям достатньо уваги, здійснювати належний догляд, батьки тим самим звільняють місце для впливу на дітей інших авторитетів, якими найчастіше стають члени дворових компаній.
       Важливим компонентом реалізації виховного потенціалу сім`ї є батьківський контроль і взаємини між дітьми і батьками. Високий рівень поінформованості батьків щодо того, як дитина будує свої стосунки з друзями, хто належить до кола друзів, яким чином вони проводять спільний час, чим дитина займається після школи, де буває увечері, як витрачає гроші, з одного боку, свідчить про взаєморозуміння, з іншого – про батьківський контроль, мета якого – попередження небажаної поведінки, небажаних подій, неприємних "випадковостей”.
       Із збільшенням віку зменшується поінформованість батьків про те, що дитина робить після школи, як вона проводить вільний час, де буває увечері. Можна зробити припущення, що підлітки змінюють свої звички та характер дозвілля, але батьки продовжують вважати, що їхня 15-16-річна дитина поводить себе у вільний час так само, як і два-три роки тому.
       Серйозною перешкодою у вихованні дітей є значне послаблення такого потужного фактора виховання, як приклад батьків. Сучасні підлітки, відчуваючи на собі незадовільний рівень життя сім`ї, здебільшого відмовляються жити за такими принципами, як їхні батьки.
       Необхідною умовою для нормального соціально-психологічного розвитку дитини є батьківська любов та повага до особистості дитини. Холодність, відчуженість батьків у ставленні до дитини, конфлікти між батьками, фізичні покарання дітей детермінують формування паталогічних особливостей поведінки, зокрема розвиток ранніх дитячих неврозів у вигляді страхів, тривожності, роздратованості, агресивності, акцентуації характеру як стійкого, неадекватного реагування на певні соціальні ситуації, яке перебуває на межі норми і патології.
       Усвідомлення дитиною, що її не люблять, не поважають і не визнають в сімейному та дитячому оточенні, провокує її до пошуку шляхів зміни свого оточення на більш прихильне, до втечі з дому, знаходження бажаного товариства. Виникає явище соціального сирітства – дітей, які виховуються поза власною сім'єю і позбавлені достатнього чи частого, систематичного й інтенсивного контакту з батьками.
       Деформація функцій сім`ї виявляється у відчуженні батьків і дітей. Бездоглядні та безпритулбні діти – це насамперед жертви сімейного устрою. Кожна кризова сім`я породжує неблагополучне дитинство, збільшує кількість дітей з девіантною поведінкою. Адже діти, бажають того чи ні, підсвідомо переймають їхній спосіб мислення, спілкування, взаємин, поведінки, діяльності тощо. В умовах кризової сім`ї дитина набуває негативного життєвого досвіду, практики асоціальної та аморальної поведінки, недоброзичливості до людей.
       Утечі з дому часто трапляються в підлітковому віці і можуть бути ситуативно зумовленими та пов'язаними з патологічними потягами до бродяжництва.
       Ситуативно зумовлені втечі поділяються на імпульсивні, емансипаційні та демонстративні.
       Імпульсивні втечі виникають як відповідь на стресову, загрозливу ситуацію. Якщо підліток побоюється покарання за якийсь проступок, він намагається уникнути його, як правило, в цих випадках підліток здійснює втечі сам. Він залишається в межах міста, ночує на горищах та в підвалах. У подальшому цей поведінковий стереотип може закріплюватися й повторюватися при будь-яких труднощах. Умови виховання здебільшого надто вимогливі, за типом домінуючої гіперпротекції.
       Емансипаційні втечі виникають як прагнення до різноманітності, ризику й пригод. Спонукає до втечі бажання позбутися способу життя, що вже надокучив, опіки та повчань дорослих. Утечі здебільшого здійснюються в компанії з 2-3 приятелів, при цьому можливі подорожі на великі відстані або за межі міста, коли підлітки живуть біля річки чи в лісі в курені. Часто втечам передують інші порушення поведінки – шкільні прогули, пиятики, дружба з асоціальними підлітками. 
       Демонстративні втечі здійснюються з метою як привернути чи повернути увагу матері або об'єкта закоханості, так і посісти привілейоване місце серед однолітків. Утечі здійснюються недалеко і ненадовго в ті місця, де підлітка напевно будуть шукати. Цей тип утеч часто закріплюється у вигляді стійкого поведінкового стереотипу. 
       Утечі як порушення потягів виникають без будь-яких видимих причин, за нормальних сімейних взаємовідносин. Перші втечі з дому можуть бути ще в дошкільному віці, але найбільшої інтенсивності досягають у підлітків. Вони несподівано йдуть з дому, можуть подорожувати всією країною. Підлітки перед утечею відчувають занепокоєння, непереборне бажання піти. До деякої межі підліток може протистояти такій потребі, але потім все рівно здійснює втечу. Після зменшення потреби підлітки часто самостійно повертаються додому, обіцяють «так більше не робити», але потім втечі повторюються.
       Отже, несприятливі сімейні стосунки через дисгармонію батьківсько-дитячих взаємин порушують психічний розвиток дитини; неадекватні моделі поведінки дорослих призводять до того, що з`являється все більше дітей, які "випадають” із сім`ї. 

       Шановні батьки! Пам`ятайте! Якщо в підлітковому віці діти не мають взаємопорозуміння з вами, "вчитися жити” вони змушені у своїх друзів, знайомих, на вулиці. І чим більше підліток незадоволений ставленням дорослих до нього, тим більше він потребує товаришів і тим сильнішим у цій ситуації буде їхній вплив на нього! Справжнім шляхом до поліпшення стосунків з дитиною може бути глибоке проникнення в її духовний світ, формування високої культури співчуття та взаєморозуміння.

Алкоголізм із дитячим обличчям

       За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я Україна опинилась на першому місці серед країн світу по вживанню алкоголю підлітками. Фахівці ВООЗ нещодавно опитали декілька сот тисяч учнів щодо вживання алкоголю і зробили дуже невтішний висновок. За їх даними, кожен третій учень початкової школи хоча б раз вживав спиртне. Серед причин вживання підлітками алкогольних напоїв частіше називались: вживання для хоробрості, привід зустрітися з друзями, доступність та бажання наслідувати героїв реклами. Саме суспільство дуже часто подає підліткам поганий приклад.
       Більшість підлітків вперше пробує алкогольні напої на різноманітних родинних святах. Хтось із батьків, не маючи на думці нічого поганого, наливає своєму неповнолітньому чадові домашнього винця, мовляв, це ж корисно.
       Першою причиною, через яку підлітки починають вживати алкоголь, найчастіше стає відсутність уваги з боку батьків та суспільства. Справа у тому, що в підлітковому віці формується особистість, дитина, так би мовити, шукає себе і своє місце у суспільстві, тобто самовизначається. Тому дуже важливо, щоб у школі всім дітям приділялась належна увага, адже, якщо у школяра не складається з навчанням, він не може реалізувати себе в жодній зі спортивних секцій та різноманітних гуртків, підлітку стає нецікаво і тут починаються прогули. Опинившись на вулиці, дитина потрапляє в "погану" компанію і все починається за стандартним сценарієм – спочатку пляшечка пива, потім не одна, а далі вже йдуть міцніші напої. Проте саме в цій неблагополучній компанії підліток може певним чином "реалізувати себе".
       Психологи пояснюють, що ситуацію загострює ще й те, що діти самі не звертаються за допомогою з подібними проблемами. Якщо дитина випиває, то зазвичай це приховується як самою дитиною (вона намагається прийти додому й відразу лягти спати, щоб її ніхто не помітив), так і батьками, які не хочуть визнавати того, що їхнє чадо може захоплюватися спиртним. Основною проблемою алкоголіків є страхи, які не дають їм рухатися далі, а в дітей все набагато складніше. Водночас виявити у дитини схильність до спиртного на початковій стадії досить тяжко. Дитина до шістнадцяти років ще перебуває у пошуках себе. Дитяча психіка не зовсім стабільна через свою ще не сформованість аби стримувати себе. Якщо дитина спробувала алкоголь й відчула задоволення, то вона буде прагнути його ще. А якщо хтось із членів сім’ї вживає спиртне, тоді це дитиною сприймається як норма поведінки. Через те у неї швидко формується алкоголізм. Таких дітей є дуже багато...
        Підліток завжди "консервує" в собі поведінку батьків, бере її за зразок. Тому, коли дитина бачить, що її батьки розв’язують всі проблеми за допомогою оковитої, вона автоматично переймає такий досвід. Для того, щоб уникнути проблем зі своїми дітьми, потрібно приділяти їм насамперед увагу, адже відчуваючи байдужість до своєї долі з боку батьків, вони й самі переймаються таким настроєм. Тому, прийшовши з роботи, не завалюйтесь на диван, а краще запитайте своє чадо про успіхи в школі, зорієнтуйте його на участь в якомусь конкурсі та й взагалі, просто поцікавтесь його життям.
       Заборонений плід – солодкий, тому замість того, щоб без особливих підстав накричати на дитину, краще поговоріть про шкідливий вплив алкоголю та про наслідки, які не забаряться. Адже дитячий організм розвивається, тому удар по нирках, серцю та статевій функції завдасть великої шкоди. Вплив алкоголю можна умовно поділити на три різновиди. Перший – це дія на певні ділянки мозку, що власне і спричинює залежність Другий – той токсичний вплив на всі органи і системи, який здійснює алкоголь. І, нарешті, – вплив на майбутніх дітей. Вживання алкоголю сприяє розвиткові алкогольного синдрому плоду з розумовою і фізичною недорозвиненістю. Потрібно просто вчасно пояснити це підлітку. З дитини, підлітка, які пристрастилися до чарки, не виросте здорової людини. Це вже потенційний кандидат в інваліди. Фахівці стверджують, що справа погіршується ще і побічною дією алкоголю - психічними відхиленнями.
       Наша біда в тому, що алкоголізм в Україні молодшає з кожним роком. Сьогодні він уже з дитячим обличчям. Як можна надіятися на те, що з підлітка, який причастився до чарки, виросте нормальна людина. А це ж майбутній будівник нашої держави! Особливу роль у боротьбі з малолітнім пияцтвом має відігравати сім’я. 

 

       Батьки, пам`ятайте! Дуже важливо не показувати особистий негативний приклад, не садити дітей за стіл, якщо планується застілля з алкогольними напоями, більше залучати дітей до занять фізкультурою, спортом, до участі в роботі клубів за інтересами та інших масових форм організованого відпочинку.

Сьогодні
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Кнопка сайту