Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт вчителя математики Шпак С.М.

Меню сайту
Сайт існує
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

метод проектів

Розробка індивідуальних та колективних освітніх проектів

 

Проектна діяльність (проектування) передбачає власну дослідницьку діяльність, власне рішення, свою оцінку фактів, актуальність, інтегрований характер знань (синтез кількох дисциплін) і захист ідеї: уміння подати, наочність, аргументованість. За Н.Г.Алексєєвим, проектування – це “діяльність під якою розуміємо у максимально стислій характеристиці прогнозування того, що повинно бути”.

Проект (від лат. кинутий вперед):

1) Сукупність документів, розрахунків, креслеників, необхідних для зведення споруд, виготовлення машин тощо.

2) Попередній гаданий текст будь-якого документа.

3) План, задум організації, влаштування, заснування будь-чого.

4) Норма діяльності, уявлення про її результати, розгорнуте до структурної схеми у відповідності із способами досягнення результату;

5) Розгорнутий образ бажаного майбутнього у випадку, коли результат проектного рішення невідомий.

Проектна діяльність учителів передбачає:

  • Теорія проектів: проектна діяльність, вимоги до неї, етапи роботи.
  • Проектна діяльність педагога у дії (практичний досвід розробки власного проекту).
  • Рівень набуття педагогом навичок контролю та методичного супроводу учнівських проектів (розробка та захист учнем проекту замість письмового твору або контрольної роботи, організація такої роботи у школі, критерії оцінювання таких робіт, психолого-педагогічні умови, дидактичний супровід тощо).

Перша назва проектної діяльності – “метод проблем” (Джона Дьюі). Ідеї проектної діяльності впроваджувалися у Росії вчительським колективом на чолі з С.Т.Шацьким у 1905 році, але 1931 року метод проектів було засуджено і заборонено. Сьогодні метод проектів поширено в провідних європейських країнах, США.

В основі метода проектів ідея вільного виховання, активного навчання.

Сьогодні розробка проектів стає інтегрованим компонентом системи освіти.

 

Основні положення проектної діяльності

  1. Особистісно-орієнтоване навчання (педагог (учень) має право вільно обирати тему; мають бути враховані його інтереси).
  2. Обрана педагогом (учнем) проблема має передбачати використання різних методів, засобів навчання, інтегрувати знання з різних галузей науки, творчості, техніки.
  3. Результати проектної діяльності мають бути відчутними, практично-значимими (теоретична проблема – її рішення, практична – результат готовий до впровадження).
  4. Типи проектів:

За кількістю учасників проекти розробляються індивідуально, у парі або групі (колективно).

За тривалістю проекти розрізняють: нетривалі або короткої дії (урок, кілька уроків, тиждень), середньої тривалості (місяць–семестр), довготривалі (рік, кілька років).

За способом реалізації проекти можуть бути внутрішні (в межах класу, школи, міста, району, області, України) та міжнародні.

За змістом проектування може бути гуманітарним, технічним, проблемного характеру.

Види проектів:

  • продуктивний – опирається на трудову діяльність: догляд за тваринами, виготовлення макета, конструювання моделі тощо.
  • споживчий – надання різних послуг (рекламних, швацьких, інформаційних; розробка, підготовка та проведення екскурсій...)
  • проект розв’язання проблеми (наукової, методичної) – поєднується з дискусійними формами роботи;
  • проект – вправа (проекти тренування, навчання для оволодіння певними навичками);
  • дослідницький (вимагає чіткої мети, структури, значущості експериментальних досліджень, перевірки їх результатів);
  • творчий (немає чіткої структури) – діяльність спрямовується логікою, інтересами і кінцевим результатом: творчий (тематичний) вечір, свято, видання журналу, газети тощо;
  • ігровий – імітація ситуацій, спланованих або вигаданих учасниками проекту: процес творчій, в основі – гра, яка передбачає розподіл ролей за змістом проекту (літературні персонажі, реальні люди).
  • інформаційний – спрямований на збір та систематизацію інформації (мета, збирання інформації (через засоби масової інформації, інтерв’ю, анкетування, соціологічне опитування) та її узагальнення, практичний результат (картотека, тематична папка, стаття, репортаж, виступ, реферат, доповідь) .
  • практико-орієнтований передбачає розробку документа, програми, методичних рекомендацій, словника, проекту закону, статуту школи…)

У визначенні теми слід виходити з таких позицій: тема має бути

  • з реального життя;
  • актуальною;
  • знайомою;
  • значущою для педагога (учня).

Роль педагога в учнівських проектах – консультант, порадник.

План роботи над проектом:

- усвідомлення мети;

  • оформлення задуму;
  • розробка організаційного плану;
  • робота за планом;
  • підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.

Завдання роботи над проектом:

  • навчити самостійного здобуття знань;
  • навчити практично застосовувати здобуті знання;
  • формувати комунікативні навички;
  • випробування себе у різних соціальних ролях (лідера, керівника, виконавця);
  • досвід дослідницької діяльності (пошук і відбір матеріалу, групування, аналіз, узагальнення, оформлення тощо).

 

Механізм реалізації проекту

передбачає як, хто, за допомогою яких акцій, справ буде реалізовувати задум, тому необхідно визначитися:

  1. Хто відповідає за проект?
  2. Хто і за що відповідає всередині проекту
  3. Хто допомагає в реалізації проекту
  4. Хто відповідає за захист проекту?

 

Оцінювання:

Оцінювання може бути реалізоване на основі визначених критеріїв педагогом (викладачем), незацікавленим спостерігачем (зовнішній арбітр) та шляхом самооцінювання.

 

Критерії оцінювання ефективності проектної діяльності:

 (за П.Кендзьором, О.Войтенком)

  1. Завершеність (чи дозволяють зібрані матеріали вирішити проблему).
  2. Зрозумілість (наявність логіки, грамотність оформлення задуму, зв’язок форми подання матеріалів і змісту).
  3. Інформативність (достовірність інформації та її характер (достатній обсяг, всебічний розгляд, повнота висвітлення проблеми), понятійний апарат, актуальність запропонованої інформації).
  4. Доказовість (наявність посилань на використані джерела інформації, різноманітність та надійність джерел інформації, відповідність фактів наведеним тезам тощо).
  5. Наочність (інформативність, відповідність проблемі та матеріалам папки (документам), глибина / рівень відтворення етапів роботи та їх результатів тощо).
  6. Законність (ідеї проекту не суперечать законодавству).

 

 (за В.І.Слободчіковим)

І. Загальні критерії дозволяють оцінити значимість (суспільну або професійно-діяльнісну) пропонованого проекту з огляду на основні тенденції, цілі і напрями розвитку і реформування освіти на різних рівнях її організації.

Зміст критеріїв:

  • актуальність запропонованого проекту: необхідність і своєчасність реалізації проектної ідеї для удосконалення і розвитку відповідного фрагменту освітньої системи;
  • новизна (оригінальність) проектної ідеї: принципово новий підхід, удосконалення існуючої  освітньої ситуації, модернізація масово-педагогічної практики, пропозиція альтернативи тощо;
  • масштабність проекту: локальний, місцевий, регіональний, міжрегіональний, загальнодержавний;
  • системність проекту: фрагментарний чи системний характер (сценарій окремого уроку чи освітньої програми, набір педагогічних дій чи освітніх технологій, методичне або науково-організаційне забезпечення тощо);
  • ефективність проекту: покращення, суттєве збагачення, кардинальна реорганізація існуючої освітньої ситуації;
  • трансляційність проектної ідеї: екстраординарність умов реалізації ідеї або можливість її тиражування.

ІІ. Спеціальні критерії дозволяють оцінити компетентність автора проектної ідеї і зміст проекту з огляду на його повноту, відповідність нормативним і термінологічним вимогам:

  • повнота структури проекту: аналіз реальної освітньої ситуації, розгорнута концепція проекту (проектна ідея, опис проблем, постановка цілей, формулювання завдань), змістова та організаційна модель освітньої системи або її фрагменту, алвна реалізації проекту з ресурсним забезпеченням, смета реалізації;
  • ступень опрацювання структурних елементів проекту: повнота, глибина, конкретизація тощо;
  • узгодженість структурних складових проекту: відповідність аналізу ситуації опису проблем, основним напрямам діяльності, цілям і завданням проекту, існуючим і необхідним ресурсам (технологічним, організаційним, професійним, фінансовим тощо).

ІІІ. Конкретні (практичні) критерії дають змогу оцінити проект з точки зору можливостей його втілення і життєздатності.

  • реалістичність проекту: відповідність ідеї, цілей і завдань проекту реальній освітній ситуації, рівень забезпечення проекту різного роду ресурсами, додатковими джерелами;
  • реалізація проекту: наявність, залучення і узгодженість дій інших суб’єктів освітньої ситуації з діями автора проекту при його реалізації (характер організаційно-діяльнісного ресурсу);
  • керівництво проектом: наявність науково-організаціонного забезпечення, способів і плану дій по реалізації проекту, сформованість освітніх ресурсів.

Експертна оцінка відповідно до критеріїв може визначатися за шкалою рівнів (“високий”, “середній”, “низький”) або бути подана у вигляді рецензії чи експертного заключення (правильна позиція зазначається):

  1. “Здійснити максимально можливу фінансову підтримку проекту” (на підставі високої оцінки п.І, ІІ та ІІІ).
  2. “Здійснити мінімальну фінансову підтримку проекту” (на підставі середньої оцінки п.І, ІІ та ІІІ).
  3. “Видати заохочувальну премію” (на підставі низької оцінки п.ІІІ).
  4. “Видати диплом учасника конкурсу” (на підставі низької оцінки п.І, ІІ та ІІІ або ІІ та ІІІ).

 

Література:

  1. Освітні технології: навч. Посібник / за ред. О. М. Пєхоти. – К.:”Вид-во А.С.К”, 2003, – 255 с.
  2. Кручинина Т. Г. Проектная деятельность. – Вестник НМЛ Международного  детского центра “Артек”. – 1998. – №1. – С. 4—7.
  3. Левшпес Д. Г. Практика обучения: современные образовательные технологии. – М.; Воронеж, 1998.

 

Метод навчальних проектів

Поняття навчального проекту.

Етапи виконання навчального проекту



Метод проектів  – це сукупність засобів, дій учнів в визначеній послідовності для досягнення поставленої задачі – розв’язання певної проблеми, значущої для учнів та оформленої в вигляді деякого кінцевого продукту.

 

Метод проектів - це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя,шляхом самостійних, колективних, інтерактивних дій учнів і обов’язкових презентацій результатів роботи

Навчальний проект це – сукупність завдань для учнів, проблеми, які потрібно вирішити, пошук способів їх вирішення, організація форм взаємодії учнів з учителем і один з одним, а також, аналіз отриманого результату.

Метод проектів - це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя,шляхом самостійних, колективних, інтерактивних дій учнів і обов’язкових презентацій результатів роботи

Робота над проектом – це творча праця учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів.

Проектну технологію науковці часто визначають як модель особистісно орієнтованого навчання. Це зумовлено тим, що в центрі проектної технології як певної системи завдань і методів взаємодії учителя й учнів знаходиться учень як рівноправний суб’єкт такої взаємодії. Проектна технологія передбачає систему взаємопов’язаних завдань, які виконують учні.

Причому діяльність учнів має низку суттєвих ознак:

-      самостійна робота;

-      елементи дослідно-пошукової діяльності;

-      інтерактивна взаємодія учасників проекту;

-      наявність запланованого кінцевого результату у вигляді об’єкта                  

       Проектування;

-     стабільний рівень навчання;

-      позитивна динаміка за показником «Якість знань»;

-      активізація пізнавальної діяльності;

-      п ідвищення мотивації до навчання;

 -      розвиток навичок оціночної (самооціночної) діяльності;

-     сформованість науково-дослідницьких навичок;

-     активна участь учнів в проектній діяльності та творчих конкурсах.

Метою проектного навчання є:                                                             

  •  сприяння підвищенню особистої впевненості кожного учасника проекту;
  •  розвиток комунікативних компетентностей;
  •  забезпечення умов для розвитку критичного мислення учня;
  •   формування та розвиток уміння пошуку шляхів вирішення проблеми;
  •   розвиток в учнів дослідницьких умінь, спостережливості, уміння висувати гіпотези, узагальнювати.

  Але треба пам’ятати, що специфікою реалізації проектів в початковій школі є розуміння обмеження тематики, характеру і об'єму досліджень, що накладають вимоги вікової психології.

 

      Для молодшого шкільного віку характерні ще:

 

  •   невисокий загальний навчальний рівень;
  •  низька сформованість наукового світогляду;
  •  слабкий розвиток здібності до самоаналізу;
  •   недостатня концентрація уваги;
  •  надмірний об'єм інформації;
  •   необхідність концентруватися на послідовності дій та «тримати в полі зору» розрізнені об’єкти.

    Тому, далеко не кожне дослідницьке завдання придатне для реалізації в початкових класах. Такі завдання повинні задовольняти певні вимоги, що зазначені в Державному освітньому стандарті, керуючись якими, можливо встановити загальні принципи проектування дослідницьких завдань учнів у різних областях знань та не нашкодити природному послідовному розвитку молодшого школяра.

 

Основні завдання проектної технології.

  •  Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань.
  •  Сприяти учневі у здобутті комутативних навичок , тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця , посередника тощо).
  •  Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.
  •  Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

                                                                                                      О. М. Пєхота

Плануючи цілі навчання як до уроку, так і проектної діяльності учнів, кожен учитель має врахувати чи вони:

  1.  Відповідають Стандартам?
    2. Конкретні?
    3. Досяжні?
    4. Спрямовані на розвиток навичок ХХІ ст..?

 

   В ході обговорення, щодо питань організації та використання методу проектів у навчально-виховному процесі початкової школи, також розглянуто питання щодо формулювання завдань навчального проекту та запропоновано наступні етапи проведення проекту:

 

Початковий. Розробка основних ідей, констатація вивченості проблеми, збір та аналіз даних, обґрунтування актуалізації, формулювання гіпотези. Визначення проблеми.

 

Організація діяльності. Формування груп, розподіл обов'язків, планування роботи, розробка змісту етапів, визначення форм і методів управління і контролю, корекція з боку педагога.

 

Здійснення діяльності. Збір та обробка інформації з урахуванням теми, мети. Підготовка наочно-графічного матеріалу, розробка аудіо-відеоряду проекту. Контроль і корекція проміжних результатів, співвіднесення їх з метою, керівництво, координація роботи учнів. Розробка проектного продукту.

 

Презентація проектного продукту. Представлення і захист проекту в класі, на конференції і т.д. Зіставлення первісних цілей і результатів дослідження.
 

Оцінювання. Рефлексія.
В основу методу покладено ідею про спрямованість навчально-пізнавальної діяльності школярів на результат, який отримується при вирішенні тієї чи іншої практично чи теоретично значущої проблеми.
  Чому є доцільним використання можливостей ІКТ-технологій при навчанні за методом проектів?

 

• Інформаційні технології сприяють реалізації проектного методу на всіх його етапах. За допомогою комп'ютера та інформаційних технологій можна підготувати всі навчально-методичні матеріали проекту. 
• Упровадження проектної методики з використанням інформаційних технологій на уроках сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, підвищує ефективність навчально-виховного процесу.

 

Використання мультимедійної презентації в проектній діяльності – демонстрація результатів роботи над проектом засобами представлення графічної інформації, схем, таблиць під час представлення результатів досліджень  перед  аудиторією.

 

Навчальні презентації можна класифікувати за дидактичними ознаками:учительські та учнівські.

 

При цьому учительські презентації призначені для:

 

1.Супроводу доповіді, виступу (текст, ілюстрування доповіді, відео);
2.Узагальнення, представлення результатів діяльності учнів, наприклад для доповіді на педраді, методичній раді тощо;
3.Постановки проблеми, створення пізнавальної мотивації учнів, колег тощо;
4.Перевірки або самооцінювання знань чи вмінь, тобто тестові.
5. Комбінована.

 

Учнівські мультимедійні презентації доцільно використовувати як для представлення результатів власних проведених досліджень, проектів, самостійної роботи, так і для виконання випереджуючих завдань, як засіб ознайомлення з новою інформацією.

 

   Оприлюднення дослідження, особливо в наш час розвитку ІКТ, має вирішальне значення у всій проектній роботі. Вчитель і учні повинні із самого початку визначитися з тим в якій формі відбудеться демонстрація результатів дослідницької діяльності. Зазвичай групи учнів звітують виступаючи перед однолітками, вчителями, конкретизують і демонструють продукт та основні етапи реалізації проекту у вигляді презентації. Однак, результати та етапи реалізації проекту можуть бути представлені і у вигляді публікацій, тез, малюнків, фото, відео, які публікуються в Інтернеті (блозі, сайті, Вікі тощо), що надає можливість проаналізувати роботу різних груп, індивідуальну роботу, здійснити самооцінку, прокоментувати отримані результати  роботи.

  •  Проектна технологія як шлях до реалізації особистісно орієнтованого навчання

   Метод проектів - це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя,шляхом самостійних, колективних, інтерактивних дій учнів і обов’язкових презентацій результатів роботи

   Робота над проектом – це творча праця учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів.

   Проектна технологія дає відповідь на запитання, як (за допомогою яких методів, прийомів, засобів) досягти поставленої мети на певному уроці, визначаючи певну послідовність застосування різноманітних моделей особистісно орієнтованого навчання.

   Модель особистісно орієнтованого навчання – це самий короткий шлях від початкових умов до запланованих результатів. У змісті такої моделі закладено комплекс методів і засобів навчання, але головне місце в ній належить особистості учня. Саме учень повинен стати суб’єктом процесу пізнання. Тому методи й засоби навчання проектної технології повинні бути спрямованими на вирішення головної мети – розвиток особистості школяра через залучення його до проектної діяльності, що передбачає самостійну роботу над проектом.    Проектування починається з усвідомлення школярем теми і мети, визначення проблеми і завдань, над якими він буде працювати. Далі здійснюється ознайомлення учнів з загальною метою і провідною проблемою, оформленням задуму; розробляється організаційний план, робота за цим планом, підведення підсумків і аналіз виконаної роботи у вигляді письмового звіту.

   Вчителеві треба пам’ятати, що робота школяра має ґрунтуватися виключно на основі його особистого вибору, з урахуванням його інтересів. Традиційно учитель сам визначав, що саме потрібно знати учневі.. Отже, особистісно орієнтований підхід є своєрідним «пусковим механізмом» цього принципу. У проектному навчанні він реалізується так: учень має чітко усвідомлювати, що саме пізнає, для чого йому це потрібно (чи відповідає його інтересам?), де ці знання і вміння можна застосувати. Аучитель визначає, який обсяг  знань необхідно викласти під час навчання проектуванню. Навчати здобувати ці знання, застосовувати їх дня розв’язання практичних завдань.

Характерною особливістю проектної технології є залучення учнів до спілкування і тим самим розвиток їхніхінтелектуальних і розумових здібностей. Тобто учитель має формувати в школярів уміння працювати в різноманітних групах, виконуючи різні ролі. Це може бути реалізовано через розв’язання певної проблеми – спочатку колективно, потім групою і з часом індивідуально, за допомогою різноманітних методів (від методів фантазування й «мозкового штурму» до теорії розв’язання винахідницьких задач). При цьому технологія проекту про що вже йшлося вище, передбачає інтеграцію знань і з різних галузей науки, техніки, творчості.

Отже, суть проектної технології – стимулювати інтереси учнів до певних проблем, що передбачають засвоєння певної суми знань, і показати практичне застосування цих знань через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання низки проблем методами проектування.

Проектна технологія має відповідати основним критеріям:

-      системність (логічність усього процесу, взаємозв’язок його частин);

-      керованість (можливість діагностики досягнення цілей);

-      ефективність (технологія повинна гарантувати певні стандарти   

       навчання;

-      відтворюваність (можливість застосування в інших однотипних

       навчальних закладах іншими суб’єктами.                                      

   Для ефективного використання проектної технології обов’язковою є наявність постійного зворотного зв’язку, коригувань подальшої діяльності. Тому, з точки зору практичного впровадження проектної технології, суттєвим її елементом є таке планування або прогнозування навчальних і практичних результатів.

Вимоги, які висуває ця модель навчання до уроку:

-      планування результатів;

-      наявність техніко-технологічної проблеми, розв’язання якої потребує творчого пошуку (наприклад, розробка чи вдосконалення інструмента, пристрою або будь-якого іншого об’єкта технологічної діяльності);

-      наявність у структурі уроку мотивації та очікуваних результатів навчальної практичної діяльності учнів (слід наголосити, що учитель має формулювати очікуваний результаті не для себе, а для учнів);

-      розв’язання проблеми або виконання завдання має відбуватися за певною структурою (так, змістова частина проекту і повинна мати чотири етапи: організаційний (підготовчий), конструкторський, технологічний, заключний);

-      діяльність учнів має бути самостійною (індивідуальною, парною, груповою);

-      учні мають застосовувати творчі методи розв’язання (фантазування, зразків та ін.);

-      наявність рефлексії, тобто усвідомлення учнями здобутків на уроці, знань і вмінь.


 

Сьогодні
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Кнопка сайту